ПОЧИНАТИСЯ, ається, недок., ПОЧАТИСЯ, чнеться, док.
1. Починати здійснюватися, відбуватися,
виявлятися. Вечірнє життя починалось по окремих
хатах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Справжня робота,
Докіє, починається навкруги, в усій країні (Михайло Стельмах,
II, 1962, 413); Почалося прощання, обнімання, почувся
плач, голосіння... (Панас Мирний, I, 1949, 414); Так почалась
велика дія, Доба велика почалась, І з Україною Росія,
Сестра з сестрою, обнялась (Максим Рильський, III, 1961,
145);
// Розпочинати новий етап засвоєння чого-небудь.
На другий день Семен знав цілу азбуку. Почались склади
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 100);
// Наставати, надходити (про
певні природні явища). У нас в Києві тепер вже
починається справжня весна (Леся Українка, V, 1956, 136); Над
тихою святковою землею високими золотими мазками
починається ранок (Михайло Стельмах, I, 1962, 291); Настала
пилипівка. Почалася зима (Нечуй-Левицький, III, 1956, 271);
// Зав'язуватися (про початок якоїсь битви, бійки,
сварки, суперечки і т. ін.). [Голос покликача:]
Теофіл.. має слово. [Римлянин.. (позіхає):] Ну,
почнеться! (Леся Українка, II, 1951, 525); Козаки теж
пустили коней, і почалося... Інший б'ється й рубається не
відступаючи (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Жандарма чи
городового котрийсь упізнав серед полуботківців. З цього й
почалось. Там таку бучу зняли були (Андрій Головко, II, 1957,
527);
// між ким. Виявлятися (про перші ознаки
почуття, що зароджується). «Ми все знаємо, — говорили ті
погляди, — і все розуміємо, що між вами [Чернишом і
Ясногорською] оце починається...» (Олесь Гончар, III, 1959, 295).
2. з інфін., заст. Виявляти перші ознаки якоїсь дії або стану. — Однаково вже тепер на Вкраїні, все почалось вестися по-лядськи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 163); Уже почалося де-де світло світитися (Панас Мирний, I, 1954, 79).
3. також за чим. Простягатися, брати свій початок
від чого-небудь (про те, що мав довжину, ширину,
висоту). Ліс починався зараз-таки за цариною (Леся Українка,
III, 1952, 737); Зліва, при мокрій долинці, кінчались
жита і починалась лука (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393);
Перекопська рівнина починається за Дніпром (Юрій Яновський,
II, 1958, 232); За житами нанизу почався луг (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 341);
// Вести лік від якоїсь часової межі.
Не завжди і не в усіх країнах новий рік починається
1 січня (Наука і життя, 12, 1965, 11).
4. чим, із чого. Бути першою ознакою зародження,
настання чого-небудь. Дитячим щебетом починається
ранок на одному з мальовничих півостровів (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 220); Утворення яру починається звичайно
маленьким водоспадом (Фізична географія, 5, 1956, 111); Будь-яка
наука починається з визначення предмета цієї науки
(Мистецтво, 1, 1969, 10); В 1840 році Тарас, надрукував
свого першого «Кобзаря» .. З цього і почалася віковічна
Шевченкова слава (Панас Мирний, V, 1955, 312); І почалось
усе нещастя з малого (Юрій Яновський, I, 1954, 25);
// Те саме,
що походити 1 2. Діди.. розказовали [розказували], звідки
почалось козацтво і як увесь мир вибивсь був із-під ляхів
і недоляшків на волю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 116).
5. Діятися, чинитися. Коли ж дивиться [Шрам], аж ізнов не гаразд починається на Вкраїні (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); Так і ви заживете, Все почнеться по-старому, Спокій мертвому дасте! (Павло Грабовський, I, 1959, 360).
6. тільки док. Увійти у звичай. Коли се так уже почалося: як вечір, то й нема Насті. 1 так було не два, не три вечори (Марко Вовчок, I, 1955, 266); А з цього і почалося в Гришка. Щонеділі, бувало тільки пообідає, та й мерщій.. летить уже городами до Гармашів (Андрій Головко, II, 1957, 511).