ПОЧИ́СЛИ́ТИ, ислю, ислиш, перех. Док. до
числити 1. Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник;
можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година,
можете почислити кожну хвилину (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
7); Лікар тим часом укладав одиниці, п'ятки, десятки,
сотні і тисячі окремими купками, щоби легше було їх
почислити разом (Осип Маковей, Вибр., 1954, 343); Та хто
твої [А. Бучмо] почислить ролі?.. (Максим Рильський, III,
1961, 91).
♦ Почислити кості кому — побити кого-небудь.
А коли би такий новак упирався і хотів крутитися
по торговиці на власну руку, то їм [старшим
баришівникам].. нічого не значило де-будь у затиллю
почислити йому кості (Іван Франко, VIII, 1952, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 472.