ПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, жін., заст. Спальня. Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних, І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 422); Проста на вигляд світлиця воєводи спорожніла. Це була і вітальня, і почивальня, і кабінет старого Острозького (Іван Ле, Наливайко, 1957, 42).