в означеннях
Тлумачення, значення слова «почивати»:

ПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ПОЧИТИ, ину, инеш, док., заст.

1. Спати, впадати в сон. Грицько, правда, вже й підвівся був, та, побачивши, що мати так покійно почиває коло його, почухався, ліг і знову задрімав (Панас Мирний, IV, 1955, 89);  * Образно. Крізь верби сонечко сіяє І тихо гасне, День погас, І все почило (Тарас Шевченко, II, 1963, 265).
Почивати (почити) на лаврах — те саме, що Спочивати (спочити) на лаврах (див. лавр). [Коваль:] Ніколи не почивайте на лаврах. Вчіться! Мистецтво — це труд і наука (Захар Мороз, П'єси, 1959, 172).

2. тільки недок., заст. Покоїтися, лежати в труні, в могилі, спочивати вічним сном (про прах, тіло). — Бог послав тобі сей дом; почивай у нім; нехай ні один злий чоловік не поворушить твоїх кісточок ні руками, ні язиком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 96).
 Почити одвічним сном — померти. Почив герой війни в чужім краю одвічним сном. Земля тобі пером! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 469.

Коментарі (0)