ПОЦІЛУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся. Док. до цілуватися. Він тричі, як перед говінням, поцілувався з нею, приклав холодні губи до чола дитини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 103); Давні знайомі аж поцілувалися на радощах (Осип Маковей, Вибр., 1954, 337); У хвилину затишшя перев'язали товаришеві рани, поцілувалися на щастя, хоч ніхто не сподівався лишитися живим (Юрій Яновський, II, 1954, 137).