ПОЦІНО́ВКА, и, жін., розм., рідко. Дія за значенням поцінити, поцінувати. В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати, самотужки зробив поціновку й придбав хату за дурницю (Юрій Яновський, Мир, 1956, 107).
ПОЦІНО́ВКА, и, жін., розм., рідко. Дія за значенням поцінити, поцінувати. В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати, самотужки зробив поціновку й придбав хату за дурницю (Юрій Яновський, Мир, 1956, 107).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 461.