ПОЦІНУВА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням поцінувати. — Він ще не звик до... ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких... питань (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 148).
ПОЦІНУВА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням поцінувати. — Він ще не звик до... ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких... питань (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 148).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 461.