в означеннях
Тлумачення, значення слова «поцяцькований»:

ПОЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поцяцькувати. — Тетяна аж третій карсет на рік шис й усе.. плисом обложені, ґудзиками поцяцьковані (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 113); Мав [Юзек] маленькі чобітки з манюсінькими срібними острогами, а при боці маленьку справжню шабельку, виложену сріблом і поцяцьковану різними коштовностями (Юрій Смолич, II, 1958, 74); Проти села, понад Россю, на десятки верстов скрізь було видко села на пологих луках,.. поцяцькованих то жовтими нивами, то зеленими лугами та гайками, то левадами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 13);  * Образно. Левко примружив поцяцьковані іржавинками сірі очі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 167).

2. у знач. прикм. Прикрашений оздобами, вкритий візерунками. — Ой, гарні ж книги! Господи, які гарні! — говорила баба Зінька, придивляючись близько до поцяцькованих палятурок та блискучих защіпок (Нечуй-Левицький, VI, 1960, 382);
//  Пістрявий. Приндиться [конторник], як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (Петро Панч, Синів.., 1959, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 463.

Коментарі (0)