ПОЦЯТАТИСЯ, нтаюся, ятаєшся, док., діал. Цятатися якийсь час. Розчумав [Василь] трохи, що бояри цятаються, та й дума: «Ке лишень, поцятаюсь я он з тою дівчиною» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 29).
ПОЦЯТАТИСЯ, нтаюся, ятаєшся, док., діал. Цятатися якийсь час. Розчумав [Василь] трохи, що бояри цятаються, та й дума: «Ке лишень, поцятаюсь я он з тою дівчиною» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 29).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 462.