ПОЦЯТКУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Док. до цяткувати. Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Юрій Яновський, I, 1954, 80).
2. перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню. Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя — Круту й високу глиняну стіну (Максим Рильський, Зграя.., 1960, 52).