ПОЦВЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Цвенькати якийсь час. Видно, їй хотілось ще затриматися біля столу, може, трішки й поцвенькати з молодим офіцером (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 41).
ПОЦВЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Цвенькати якийсь час. Видно, їй хотілось ще затриматися біля столу, може, трішки й поцвенькати з молодим офіцером (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 460.