ПОЦИГИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Цигикати якийсь час Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний, III, 1954, 202).
ПОЦИГИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Цигикати якийсь час Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний, III, 1954, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 460.