ПОДАТЬ, і, жін. У дореволюційній Росії — податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 172); По грошу складав [Дем'ян], щоб купити ґрунт, і все не міг, з'їдали податі, штрафи та побори (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 134); * Образно. Верба на березі похила Та жінка, що з малим дівчам.. Дівча з землі збирає подать — І синє, й біле, і багрець (Максим Рильський, Поеми, 1957, 184).