в означеннях
Тлумачення, значення слова «подавити»:

ПОДАВИ́ТИ, давлю, давиш; мн. подавлять; док., перех.

1. Навалюючись вагою, позбавити життя, знищити всіх або багатьох. [Микола:] Хати такі були, що якби не веліли порозламовати [порозламувати], то б од вітру самі попадали і подавили б своїх хазяїнів (Іван Котляревський, II, 1953, 28); Один з танків бере напрямок сюди.. — Страшно! Подавить він нас! (Олесь Гончар, II, 1959, 375);
//  Роздушити все або багато чого-небудь. Тимко скочив на гарбу і ліг на солому, підклавши під голову руки. — Стій! Яйця подавиш! — злякано вихопив Охрім свою торбу з харчами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281).

2. Давити якийсь час.  * Образно. [Гавенда:] Що мені жаліть його, коли він заслужує на те. [Ледачий:] Ну, коли так, то я з нього подавлю олії... (Карпенко-Карий, II, 1960, 21).

3. перен. Пересилити в собі, подолати (почуття, відчуття і т. ін.); не дати виявитися; приглушити. [Матушка гуменя:] Чи матимеш ти силу в собі подавити всі ті потайні чернечі гріхи, які з усіх боків обступлять тебе (Панас Мирний, V, 1955, 71); Намагалась [Юля] подавити в собі згадки про хлопця (Олесь Донченко, V, 1957, 457); Подавити нервове збудження.

4. Знищити що-небудь, припинити силою ворожі дії. Подавили [матроси] кулеметні гнізда, захопили мінометну батарею (Василь Кучер, Голод, 1961, 132).

5. перен., розм. Поморозити, заморозити. — Отаке-то вчинилося!.. — мовив старий дід, оглядаючи холодні трупи. — Шкода молодої сили — подавив мороз (Панас Мирний, IV, 1955, 306).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 732.

Коментарі (0)