в означеннях
Тлумачення, значення слова «подіти»:

ПОДІТИ, іну, інеш; наказ. сп. подінь; док., перех.

1. Те саме, що діти 2. Василь спершу не знав, де його [ножика] і подіти; то заховає у кишені, то подума: а що як випаде? (Панас Мирний, IV, 1955, 17); Він ніяково м'яв капелюха, не знав, куди його подіти (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 171); В'ється попіл ізраночку, Де ж поділи Оксаночку? (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 234); Котились низом ниви, стелились горбами, повні, свіжі, багаті, та все чужі.. І навіть не людські, а панські. Нащо йому? Куди все подіне? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42); — А ви їм нічого й не продавайте. — Як, матінко княгине? А де ж подіти наші хутра, мед, віск? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 141).
Не знати, куди (де) подіти очі [від сорому і т. ін.] — те саме, що Не знати, де діти очі [від сорому і т. ін.] (див. дівати); Не звати, куди (де) подіти руки — почувати себе ніяково; соромитися. Гаркавий почервонів і, не знаючи, де подіти руки, переступав з ноги на ногу, наче стояв на голках або на битому склі (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 256); Не знати, куди (де) себе подіти — не знати, що зробити, за що взятися. Не знаючи,.. куди себе подіти, Раїса бігла до старої матушки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324); Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 17); Ніде гріха подіти — те саме, що Ніде гріха діти (див. гріх). Ловили [настушки] сорочками.. пічкуриків, били (ніде гріха подіти) жаб і виброджували цілий Сугаклей у пошуках глибокого місця (Юрій Яновський, II, 1954, 155); Ніде правди подіти - те саме, що Ніде правди діти (див. дівати).

2. Втратити щось, загубити. [Гільзе:] А де я свою руку подів, про те знає король. Вже ж мені її не миші відгризли (Леся Українка, IV, 1954, 251).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 748.

Коментарі (0)