ПОДЛУБАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до длубати 1. Подлубати долівку.
2. Длубати, колупати якийсь час. Чапа.. подлубав
пальцем у густій бороді (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954,
70).
♦ В голові подлубати, жарт. — розміркувати,
обдумати. [Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити:
Перш треба подумать, В голові подлубать! (Марко Кропивницький, I,
1958, 215).