в означеннях
Тлумачення, значення слова «подмух»:

ПО́ДМУХ, у, чол., рідко. Те саме, що подих 3. Єдиний відгук в темряві нічній — То подмух вітру та виття скажене... (Микола Вороний, Вибр., 1959, 95); Чітко відбиваючи крок, Шепіт підійшов до газика, взявся за ручку, смикнув до себе легкі дверцята. І враз зломився, наче крихка осичина від різкого вітряного подмуху (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 268);  * У порівняннях. Легесеньке, легесеньке зітхання, невиразне й тихе, як подмух вечірнього вітерця по вербах та лозах, вирвалося з грудей Ваті (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 749.

Коментарі (0)