ПОДОБАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Викликати
симпатію, прихильність до кого-небудь; справляти на
когось приємне враження. Родина Горького і він сам
усе більше подобаються мені (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 330);
— Мені подобається твій Богдан. Це неймовірний
оптиміст (Юрій Яновський, II, 1958, 147);
// Викликати потяг,
інтерес (у особи іншої статі). Нонна, посміхаючись,
притулилась щокою Данькові до плеча. — Даньку,
скажи: я тобі подобаюсь? (Олесь Гончар, II, 1959, 246).
2. Відповідати чиєму-небудь смаку, бути приємним
комусь. Гінді понад усе подобався кошик з трьома
червоними ягідками (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 71);
Диктатори не люблять народних веселощів. Диктаторам
подобаються тільки паради (Павло Загребельний, Європа. Захід,
1961, 264);
// безос. з інфін. Їй найбільше подобалось
сидіти під вікном у своїй «чистій» хатинці (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 313); Їй.. просто подобалось одержувати потай
записки під час контрольних чи бути в центрі уваги,
всього класу, що силкується вирятувати її (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 39).
Як тобі (вам) [це] подобається? — уживається при
висловленні обурення, здивування і т. ін. — Ні, ти
тільки послухай, що він каже? Він каже, що до
Полтави ще сто кілометрів. Як тобі це подобається? (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 306).