в означеннях
Тлумачення, значення слова «подорожник»:

ПОДОРОЖНИК 1, а, чол. (Plantago, L.). Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. Робив [Марко] і ліки: прикладав і прив'язував до ран зілля, подорожника або заячого вуха і дечого другого (Олекса Стороженко, I, 1957, 423); Сивий полин і листатий подорожник кушилися обабіч дороги (Григорій Тютюнник. Вир, 1964, 197).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 754.

Коментарі (0)

ПОДОРОЖНИК 2, а, чол., рідко. Те саме, що подорожанин. Подорожники, котрі величаються, що були в тих краях [на півночі], розказують.. чудні речі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 754.

Коментарі (0)

ПОДОРОЖНИК 3, а, чол.: Сніговий подорожник — невеликий північний птах ряду горобиних.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 754.

Коментарі (0)