ПОДРІБОТІТИ, очу, отиш і ПОДРІБОТАТИ, бочу, бочеш, док., розм. Піти, побігти дрібними, частими кроками. Панотця наче не було в стайні, хутенько подріботав до хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 251); Пріська хотіла запитати, чого їй треба, але дівчинка вже подріботіла до покутя (Любов Яновська, I, 1959, 142); Малі конята ліниво подріботіли дорогою у житах (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 154).