ПО́ДРУГ, а, чол., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Панотець намість боронити.. права подруга жалувався перед нею [дружиною], що вона його не любить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 356).
ПО́ДРУГ, а, чол., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Панотець намість боронити.. права подруга жалувався перед нею [дружиною], що вона його не любить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 356).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.