в означеннях
Тлумачення, значення слова «подругувати»:

ПОДРУГУВАТИ, ую, уєш. недок., з ким і без додатка, розм. Бути подругами. Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 47); Оксана Бойко теж брала участь у поході, вона тоді навіть подругувала з Зоїною матір'ю (Олесь Гончар, I, 1954, 522);
//  Те саме, що дружити 1. — 3 якими ти людьми, сину, подругуєш? — пита мати (Марко Вовчок, I, 1955, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 758.

Коментарі (0)