в означеннях
Тлумачення, значення слова «подубіти»:

ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док.

1. Задубіти (про все аоо багато чого-небудь, усіх або багатьох). Тепер у хаті холоднеча така, що аж руки подубіли (Леся Українка, III, 1952, 497); У жінок подубіли ноги, і вони гріються, стукаючи об землю своїми колодками (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 185); Сиділо нас тоді чоловіка з вісім у камері тій.. Носи сині у всіх, руки подубли: в того кашель, у того нежить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 69); Лускаємо ті сояхи з гарбузцями та з горіхами, аж язики подубіють (Остап Вишня, II, 1956, 283).

2. розм., рідко. Умерти від холоду (про всіх або багатьох). Лежить [на снігу] чоловік. І вже одубів.. — А що ж ми будемо робити? Самі скоро отак коду біємо (Гнат Хоткевич, I, 1966, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 759.

Коментарі (0)