в означеннях
Тлумачення, значення слова «подушити»:

ПОДУШИТИ 1, душу, душиш, док., перех.

1. Душачи, умертвити, задушити всіх або багатьох. А послі Ремових він воїв По одному всіх подушив (Іван Котляревський, I, 1952, 225); [Відьма:] Наплодила, наводила [дітей], Та нема де діти: Чи то потопити? Чи то подушити? (Тарас Шевченко, II, 1963, 308).

2. Фізично знищити всіх або багатьох. Турн сили вдвоє прикладає І тарани сам направляє, І браму рушити велить. Упала!.. Стуком оглушила, Троян багацько подушила (Іван Котляревський, I, 1952, 235);  * Образно. — Потім після цих двох [дітей] було четверо, бігунчики вже, та прокинулась хвороба та... За один тиждень усіх... подушила (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 73);
//  Роздушити все або багато чого-небудь. Щосекунди ревуть і плачуть сирени, бо без цього можна б подушити або потопити човни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); Я несподіванки я навіть подушив кілька яєчок (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 5).

3. Душити якийсь час. Кесар трохи посидів на березі, подушив комарів та й посунув до куреня (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 75); Марія подушила щоки рукою: щоки трохи почервоніли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 762.

Коментарі (0)

ПОДУШИТИ 2, душу, душиш, док., перех. Обприскати духами, надушити злегка кого-, що-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 763.

Коментарі (0)