в означеннях
Тлумачення, значення слова «подих»:

ПОДИХ, у, чол.

1. Втягування і виштовхування повітря під час дихання; вдих і видих. Після кожного подиху хотілося швидше відчути ще раз цей неповторний смак весняного повітря (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 8);
//  Те саме, що зітхання. Радісний подих пронісся в юрбі (Андрій Головко, I, 1947, 14);  * У порівняннях. Вони [хвилі] гомоніли все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура.. Ледве чутно, як подих, прозвучала вона й заніміла... (Леся Українка, III, 1952, 590);
//  Видихуване нагріте повітря. Ти ідеш, пренепорочна, Перелогами-лугами І дитину зогріваєш Теплим подихом своїм (Максим Рильський, II, 1960, 247); Степан відчув гарячий подих коня (Григорій Епік, Тв., 1958, 530);
//  Шум, утворюваний вдиханням і видиханням повітря. Отак лежав я, мабуть, довгенько, коли щось мені почулося — якийсь ледве чутний чи порух, чи подих (Марко Вовчок, VI, 1956, 319); Ішов [боєць], наче в повітрі. Землі під ним не було. Намагався не дихати, бо весь Будапешт чув його подих (Олесь Гончар, III, 1959, 258); Понад берегом стежкою до городів нестримно поспішало двоє. Навіть важкі подихи чути було в чорнолозах (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 144).
До останнього подиху див. останній; Затамовувати (затамувати) подих — те саме, що Затамовувати (затамувати) дихання (дух, віддих і т. ін.) (див. затамовувати); Захоплювати (захопити) подих див. захоплювати; Зачаїти подих див. зачаїти; Ледве переводити (перевести) подих див. переводити; Не переводити (не перевести) подиху див. переводити; Одним подихом: а) дуже швидко, блискавично; миттю. Чутка.. облетіла район одним подихом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 540); б) дружно. — Хороше було б, коли б уся Руська земля одним подихом жила (Хижняц, Д. Галицький, 1958, 48); Переймає (переймало, перейняло) подих, безос. — те саме, що Займає (зайняло) дух (див. займати). Валерій так розганявся по льоду, що переймало подих (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 73); Прийняти останній подих чий — побути біля кого-небудь у момент його смерті. [Марина:] Ой мій таточку!.. не я бачила твій останній погляд, не я прийняла останній твій подих!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 547).

2. Рух повітря; вітер. Весна прийшла, на синьому Дунаю Сплескала лебединими крильми, Дунула теплим подихом по краю (Іван Франко, XI, 1952, 247).

3. Повів, повівання. Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Чується подих тропічної тьмяної, п'яної ночі (Максим Рильський, I, 1960, 185);  * У порівняннях. Голос у неї знизився, він пройшов по камері, як подих морозу (Степан Тудор, Народження, 1941, 61);
//  Ознака, прикмета наближення, настання чого-небудь. Вже він чує смертний подих, Думка лине в інший світ (Леся Українка, IV, 1954, 194); В цих пахощах прілого листя відчувався подих весни (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 178);
//  перен. Віяння, прояв чого-небудь. Не кохання, а тільки перший подих і перший туманець його тривожно торкнулися дівочого серця (Михайло Стельмах, I, 1962, 277);
//  Те саме, що запах. Побіг [Краньцовський] до Славка й зачав його обнімати й цілувати. Слинив його п'яним ротом, а подихом алкоголю душив (Лесь Мартович, Тв., 1954, 260); Її зустріла [в каюті] м'яка напівтемрява.. і знайомі сильні подихи білих троянд (Григорій Епік, Тв., 1958, 280); Гіркі подихи піднесе мені степ (Юрій Яновський, I, 1958, 104).

4. перен. Вплив, дія чого-небудь на щось. Чого він чекав, чого сподівався? То був дим, імла, що розвіялись од подиху дійсності... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); В усіх творах письменника [Мирного] виразно відчувається подих «Кобзаря», його гуманізм і пафос (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 632).

5. перен. Основний напрям, загальний зміст, сутність чого-небудь. Немає сумніву, що відтворення подиху сучасності, який відчувається в образному строї кращих творів української радянської музики, значною мірою досягнуте через проникнення їх авторів у живу інтонаційно-музичну атмосферу Радянської України (Комуніст України, 7, 1961, 75);
//  Якесь начало, що визначає поведінку, напрям думок і т. ін. Подих волі й братерства.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 744.

Коментарі (0)