в означеннях
Тлумачення, значення слова «подимний»:

ПОДИ́МНИЙ, а, е. іст. Пов'язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві. Протягом XVII ст. на Україні у вжитку були не лише реєстри (квити) населення, що платило податок згідно з подимним універсалом 1629 р., а й старі поборові реєстри, населення, яке платило податки згідно з поборовим універсалом 1578 р. (Український історичний журнал, 1, 1960, 76);
//  у знач. ім. подимне, ного, сер. У стародавній Русі й на феодальній Україні — така подать. Хоч реєстр [Київського воєводства] 1628 р. укладався до сеймової ухвали про подимне, основною податною одиницею в ньому фігурує.. дим (Український історичний журнал, 1, 1960, 67); Взяли [латинці] подимне од дворів (Іван Котляревський, I, 1952, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 743.

Коментарі (0)