ПОДЗЯВКОТІ́ТИ, тить, док., розм. Дзявкотіти якийсь час. Цуценя, заграючи з дівчинкою,.. гучно дзявкотіло. Заллється, подзявкотить, а потім змовкне (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 62).
ПОДЗЯВКОТІ́ТИ, тить, док., розм. Дзявкотіти якийсь час. Цуценя, заграючи з дівчинкою,.. гучно дзявкотіло. Заллється, подзявкотить, а потім змовкне (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 741.