ПОДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Дзьобати потроху або час від часу. * Образно. Сидіти б Уляні за їхньою [чоловіка й дочки] широкою спиною та гарбузове насіння подзьобувати, а вона.. на роботу щодня ходить (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466).
ПОДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Дзьобати потроху або час від часу. * Образно. Сидіти б Уляні за їхньою [чоловіка й дочки] широкою спиною та гарбузове насіння подзьобувати, а вона.. на роботу щодня ходить (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 741.