Словник української мови

ПОДЗЮРИ́ТИ, ить, док., розм. Почати дзюрити;
//  безос. Он знов крізь стелю подзюрило (Словник Грінченка);
//  Полити сильно (про дощ). А тут знов подзюрив дощ (Словник Грінченка).