ПОФИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Фиркати (див. фиркати1) час від часу. За брамою стиха пофиркували коні (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 102); На столі, благодушно пофиркуючи парою, кипів самовар (Максим Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 91).