в означеннях
Тлумачення, значення слова «погадати»:

ПОГАДАТИ, аю, аєш, док.

1. неперех. Гадати, думати якийсь час. Довгенько так посумовавши [посумувавши], Пішла [Дидона] в будинки на постіль; Подумавши там, погадавши, Проворно скочила на піл (Іван Котляревський, I, 1952, 85); Подумав я, погадав. — Добре, — кажу, — за все вам спасибі! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 8).

2. неперех. Подумати, розміркувати. — Праття, — каже [бесідник], — ми.. того прийшли, аби враз із вами погадати над нашою нуждою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 183); — Б'єшся-б'єшся, а праця — за цілий день шістнадцять годин. На всю сім'ю півпуда жита заробиш, цілою сім'єю. — Отут і подумай, і погадай (Андрій Головко, I, 1957, 239).

3. перех. і без додатка. Розміркувавши, зробити висновок. Марусяк погадав, що, може, ліпше буде піти пріч (Гнат Хоткевич, II, 1966, 228);
//  Промовити в думці що-небудь. — Я їм нічого злого не зробив. — Але не зробив нічого й доброго, — погадала собі старенька (Гнат Хоткевич, II, 1966, 180).

4. перех. і неперех., діал. Задумати що-небудь. Як погадала [Якимиха], так і зробила (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 54).

5. неперех., діал. Подумати. — Вашу матір відшукала панна Маня, бо про неї в першій хвилині нещастя ніхто не погадав (Ольга Кобилянська, III, 1956, 185).

6. перех. і з спол. що, діал. Уявити що-небудь. Погадайте собі лиш, що то за мука до нікого живого словечка не промовити (Василь Стефаник, III, 1954, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 700.

Коментарі (0)