в означеннях
Тлумачення, значення слова «погашати»:

ПОГАШАТИ, аю, аєш, недок., ПОГАСИТИ, гашу, гасиш, док., перех.

1. тільки док. Припинити горіння, світіння чого-небудь; загасити, потушити. — Та враг бери вас, ..Пожар лиш тілько погасіть (Іван Котляревський, I, 1952, 105); Тимко зараз же погасив сірника, і густа темрява знову заступила очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90);  * Образно. Карі очі погасила куля біла назавжди... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 43);
//  Вимкнути (світло). Часто, погасивши електричне світло і лігши на широку софу.., я довго дивилась на смуги місячного світла на помості (Леся Українка, III, 1952, 576); Дорогою я, розуміючи, що в коридорі горить світло, покрутив вимикач, щоб погасити (Юрій Яновський, II, 1954, 79);
//  перен. Позбавити виразності, ясності, потьмарити. Він сперся головою На дубовий стіл твердий, А неясний, неспокійний Сон в ожиданню [очікуванні] й тривозі Його пам'ять погасив (Іван Франко, XIII, 1954, 19); Рятівна втома помалу стерла милийт але загрозливий образ Тетяни Федорівни, погасила їй очі, остаточно попереплутувала й без того розхристані Друзеві думки (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 238).

2. тільки док., перен. Припинити що-небудь, по дати розвинутися чомусь; ліквідувати. Війні шабаш! Погасили [царські війська] в сусіда.. пожежу, — тепер і самим безпечніше (Панас Мирний, I, 1949, 233); Перевага сил соціалізму над силами імперіалізму та війни дала миролюбним країнам змогу погасити в зародку ряд невеликих воєн, розв'язаних імперіалістами (Комуніст України, 12, 1961, 53);
//  Стримати, погамувати (почуття, переживання і т. ін. та їх вияв). Стоїть [законовчитель] блідий, безсила злість в очах, яку він намагається погасити, а на обличчі закостеніла та ж солодка лисяча осмішка (Степан Васильченко, IV, 1960, 43); Його відлюдна вдача не погасила буйної веселості панства, не стримала його невгамовного свавілля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6); Погасивши усмішку, він став знову серйозним.. зосередженим (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14).

3. тільки док., спец. Ослабити, зменшити силу, дію чого-небудь. Оскільки наш природний супутник не має атмосфери, погасити швидкість зустрічі [ракети з Місяцем] можна тільки за допомогою бортової гальмової рушійної установки (Наука і життя, 9, 1965, 21);
//  Припинити дію якого-небудь приладу, механізму. Ми погасили машину і зайшли пересидіти радість зустрічі (Юрій Яновський, II, 1958, 95).

4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення. Погашати марку; Погасити облігацію.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 706.

Коментарі (0)