ПОГІ́РДНО, присл., рідко. Із зверхністю, зневажаючи кого-, що-небудь; погордливо. Так воїн, що спізнав «Катюш» новітніх звук, Погірдно дивиться на саморобний лук (Максим Рильський, II, 1946, 187).
ПОГІ́РДНО, присл., рідко. Із зверхністю, зневажаючи кого-, що-небудь; погордливо. Так воїн, що спізнав «Катюш» новітніх звук, Погірдно дивиться на саморобний лук (Максим Рильський, II, 1946, 187).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 708.