ПОГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Гладити рукою, долонею, пальцями обережно, помалу або час від часу. Увесь час він сидів мовчки, погладжуючи свої чепурно закручені темні вуса або чистенько виголене підборіддя (Борис Грінченко, II, 1963, 317); Серце Дороша защеміло, він скинув кашкета, став на коліна перед самітним горбиком і довго стояв, похиливши голову, погладжуючи рукою м'яку зелену травичку, що ніжним килимом покривала це святе місце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201); * Образно. І я лежу. Дозволив сонцю, як ножу, погладжувать мене блискучим (Павло Тичина, II, 1957, 212).