в означеннях
Тлумачення, значення слова «поглядати»:

ПОГЛЯДАТИ, аю, аєш, недок.

1. Дивитися час від часу на кого-, що-небудь, кудись; подивлятися. Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги (Тарас Шевченко, I, 1963, 252); Дехто сів, а багато ще й стояло, жадібно поглядаючи на казан, над яким вставала пахуча пара (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);  * Образно. Сонце, що недавно так ласкаво поглядало на світ, закрили густі олов'яні хмари (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 332);
//  Наглядати, стежити час від часу за ким-, чим-небудь. — Поглядайте, поглядайте за ним, — стишує, [отець Миколай] голос. — Маленьких книжок він людям не дає? (Михайло Стельмах, I, 1962, 267).

2. Те саме, що дивитися 1. Зажурився він [горобчик], поглядає сумно по полю (Леся Українка, III, 1952, 482);
//  перен. Ставитися яким-небудь чином до когось або чогось, сприймати якимсь чином. Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома (Іван Франко, II, 1950, 292); Інакше став [Павлуша] відтоді поглядати й на Милу: коли з гімназистами бачив її, ревнував дуже (Андрій Головко, II, 1957, 279);
//  перен. Бути готовим зробити що-небудь. — Відчувається, що ти обома руками вхопився за залізо, не поглядаєш, як би швидше шмигнути за нашу заводську браму (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 273).
Басом поглядати див. бас; Кривим оком поглядати див. кривий; Поглядати згори [вниз] (звисока) — те саме, що Дивитися згори [вниз] (див. згори). Джамбул! Він ще застав аж ті.. дні далекі, коли аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, — а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (Павло Тичина, III, 1957, 66); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман.. проспить молоду (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101); Поглядати зизом див. зиз; Скоса поглядати на кого — що — ставитися до кого-небудь недоброзичливо або з підозрою, виявляти своє незадоволення кимсь, чимсь. — Старий Навроцький людина проста, чесна, він одразу полюбив мене, а мачуха й досі скоса поглядає на мене (Нечуй-Левицький, V, 1966, 135); Він не помічав, що своєю поведінкою.. декому навіть подає привід поглядати на себе скоса (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 141).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 712.

Коментарі (0)