в означеннях
Тлумачення, значення слова «поглянути»:

ПОГЛЯНУТИ, ну, неш, док.

1. Спрямувати, скерувати погляд, зір кудись, на кого-, що-небудь. Поглянула [Хима] навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок, I, 1955, 52); Княгиня Ольга подивилась на мужів і бояр, поглянула на широко розчинені двері, палати (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 37); Як поглянули бабуся вниз, у партер, як скрикнуть «Ой!» (Остап Вишня, I, 1956, 325).

2. Особисто простежити за ким-, чим-небудь; самому побачити щось. Сонце, світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалось по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах і по молодій травиці (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49); Освітлене віконце вабить до себе. Поглянути хоч краєм вка, що робить зараз його [Гусарова] ворог (Олесь Донченко, II, 1956, 195).

3. Оглянути, розглянути кого-, що-небудь з метою ознайомлення. Треба було загадати робітникам лагодитись на роботу, ще раз поглянути на план виноградників (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); О, який би він [Т. Шевченко] радий був тепер, коли б поглянув на нашу прекрасну Радянську Україну (Павло Тичина, III, 1957, 76).
Як [я] погляну; Як поглянути, вставн. речення — з першого враження. Щодо українців, то вони, як поглянути, ніби зовсім завмерли [влітку 1905 року], нічим себе перед людьми не виявляють, хоч непомітна робота йде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274).

4. перен. Звернути увагу на кого-, що-небудь. Поглянула я, що вже нічка зникала, — І душу мою обгорнула печаль (Леся Українка, I, 1951, 90);
//  Звернутися думками до кого-, чого-небудь. Ми ж далеко думкою полинем, Ми поглянем на військові чвари, В давній славі спогадом поринем (Леся Українка, I, 1951, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 713.

Коментарі (0)