ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до
поглибити. Особиста трагедія [І. Франка], поглиблена
безпросвітно важким становищем у суспільстві, —
цькування з боку правлячих кіл монархічної Австрії,
гоніння.., переслідування і наклепи.., — все це
викликало іноді у поета глибоку скорботу (Максим Рильський, IX, 1962,
37);
// поглиблено, безос. присудк. сл. У перспективі
буде поглиблено й розширено спеціалізацію
[Південного] району (Комуніст України, 8, 1964, 30).
2. у знач. прикм. Розташований, розміщений і т. ін. на якійсь глибині. Є два типи гноєсховищ — наземні й поглиблені (Добрива та їх використання, 1950, 51); Молокан дістав два камінчики: один — на зразок гречаної пухкенької оладочки з поглибленим гніздечком у центрі, а другий — як тесане яйце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 410).
3. у знач. прикм., перен. Багатий, глибокий за змістом; ґрунтовний. Настала пора поглибленої наукової роботи (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 170); По війні Михайло Стельмах віддається улюбленій справі — поглибленому вивченню усної народної поетичної творчості (Вітчизна, 6, 1961, 177).
4. у знач. прикм., перен. Збільшений, посилений у якому-небудь відношенні. Поглиблена спеціалізація сприяє збільшенню і здешевленню продукції (Хлібороб України, 1, 1968, 28).