ПОГЛИБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОГЛИБИТИ, блю, биш; мн. поглиблять; док., перех.
1. Робити глибшим (див. глибокий 1, 2). Червоноармійці поглиблювали закіпчики (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 10); Бульдозер в деяких місцях трохи поглибив дно, але швидко вибрався на берег — трясовина засмоктувала його (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 108); Гідромеханізатори з допомогою землесосів поглибили і розчистили на протязі майже 80 кілометрів русло Інгульця (Радянська Україна, 16.IX 1956, 3).
2. перен. Робити багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагачувати. Міхонський.. поглиблював його [Борисове] розуміння прочитаних авторів розмовами про твори чільних майстрів усесвітньої літератури (Іван Франко, III, 1950, 37); Людина повинна поглиблювати свої знання про природу (Літературна Україна, 25.VII 1967, 1); Шевченко під час довголітнього заслання не тільки не занепав духом, не «смирився», а, навпаки, виріс, змужнів, поглибив і загартував свій революційний світогляд (Максим Рильський, III, 1956, 257).
3. перен. Збільшувати, посилювати що-небудь у якомусь відношенні. — Несприятливі умови для життя — холод, матеріальні злидні, убога кімната.. — все це тільки поетизувало, поглиблювало мої радощі (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 200); — Вам не варто поглиблювати свою провину (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 51); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали І та поглиблювали почуття самотини (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 13); Перемога Радянського Союзу і волелюбних народів у другій світовій війні поглибила загальну кризу капіталізму (Український історичний журнал, 2, 1960, 11).