в означеннях
Тлумачення, значення слова «погодувати»:

ПОГОДУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Док. до годувати 1. Взяла [мати дитину] У холодочок завела, В бур'ян, в садок, поцілувала Та коржиком погодувала (Тарас Шевченко, II, 1963, 308); — Гей! — думаю собі не раз уночі, — не один так тяжко працює, а не має чим діти погодувати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 217); Я погодував із свого казанка сиву-пресиву бабусю з онуком (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 62); Треба коней погодувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 233); — Я піду корові гички нарву, курей погодую, — сказала Власівна (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 30); [Неофіт-раб:] Коли б ти бачив, як плакала моя дитина вчора, — воно ж покірне, тихе немовлятко, — до вечора без покорму зоставшись, — на оргії прислужувала жінка і ніколи було забігти в хату погодувать дитину (Леся Українка, II, 1951, 225); Погодувала [мати немовля] вже, стала заколихувати, «котка» стиха співаючи (Андрій Головко, I, 1957, 343).

2. Годувати якийсь час. — Чотири карбованці на місяць — це гроші; а погодує [годувальниця дитину] до року, то маєте сорок і вісім карбованців самими грішми (Любов Яновська, I, 1959, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 717.

Коментарі (0)