ПОГОДИ́ННО. Присл. до погодинний. Яснозорівський голова пишався тим, .. що люди не гнуть спин від зорі до зорі, а працюють погодинно, як на фабриці (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 201).
ПОГОДИ́ННО. Присл. до погодинний. Яснозорівський голова пишався тим, .. що люди не гнуть спин від зорі до зорі, а працюють погодинно, як на фабриці (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 201).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 716.