в означеннях
Тлумачення, значення слова «погоджуватися»:

ПОГОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Давати згоду (у 1 знач.). Юра.. не дуже охоче погоджувався їхати (Мирослав Ірчан, II, 1958, 185); Сам за усе погадає й поміркує.., а жінці тільки скаже, коли треба. Вона ж завсіди було погодиться, як він схоче (Марко Вовчок, I, 1955, 182); [Анна:] Мене король французький свата. І як на це погодиться наш тато, То доведеться їхати в Париж! (Іван Кочерга, П'єси. 1951, 49).

2. Приходити до згоди (у 2 знач.); порозуміватися. Філіпчук.. не міг перетравити того, що сталося, не міг повірити.. Адже могли сваритись, лаятись, не погоджуватись, але в усякому разі він був господар (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 490); Дуже мені прикро, що не вдалося умовити Мирного погодитися з Спілкою в справі видання «Повії» й других нових, недрукованих праць (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 215); — До Гната Яворського вдатися мусимо. Він дасть пораду, як і що, — знайшов вихід Антін.. На тому й погодились (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 90).

3. Бути згодним з ким-, чим-небудь; визнавати що-небудь правильним, доречним; підтримувати когось. Артем на це нічого не, сказав матері, наче й не чув її мови, а чи, може, мовчки погоджувався з нею (Андрій Головко, II, 1957, 423); — Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію, — погодився Брянський, замислившись (Олесь Гончар, III, 1959, 81);  * Образно. Стара заклякла, увірвавши думку, та мов прислухалася, що скаже серце, як погодиться з думкою... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 94).

4. Призвичаюватися до чого-небудь; примирятися з чимсь. Обидва письменники [М. Горький та І. Франко] розпочали літературний шлях як борці, як люди, які прийшли в життя, щоб не погоджуватися з несправедливістю, з рабським станом народу (Вітчизна, 3, 1968, 119); Роздумувала [Краньцовська] цілий день над цею [цією] справою. Погодилася вже з тою думкою, що їй вільно мати свого приятеля (Лесь Мартович. Тв., 1954, 321); [Геррісон:] Я не можу погодитися, що людське життя так марнується (Мирослав Ірчан, I, 1958, 218).

5. тільки недок. Пас. до погоджувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 716.

Коментарі (0)