ПОГОЙДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Гойдатися якийсь час. Рано розпочинає жити дитина: на умі ще в неї й річка, ..і ліс, де хотілося би ще погойдатись на груші, нахилити ліщину, — а життя вже квапить і жене то овець пасти, то ріллю боронити (Гнат Хоткевич, I, 1966, 127); Скочили [парашутисти] і повисли на парашутах. Погойдались, погойдались, як ляльки, а потім посідали на землю (Юрій Яновський, I, 1954, 44); Хлопцеві хочеться неодмінно на середині кладки погойдатися (Михайло Стельмах, I, 1962, 128).