ПОГОЙДУВАТИ, ую, уєш. недок., перех. Гойдати обережно, помалу або час від часу. Чабанські гирлиги, ..мов алебарди, висять рядком під хатою.., і їх злегка коли-не-коли погойдує вітерець (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); Він погойдував на колінах Сергійка, тримав його гаряче тіло у своїх руках (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 356); Олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 398); Христина ще раз ніяково глянула на парубка, перехопила своє зітхання і, погойдуючи станом, пішла до вітряка (Михайло Стельмах, I, 1962, 130).