в означеннях
Тлумачення, значення слова «поголений»:

ПОГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поголити. Високий, міцний, неначе грот-мачта, погано поголений, Жон щупав грубою палкою поміст і ледве згинав коліна, застиглий і негнучкий в своїй сліпоті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385); Семен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима на повному, акуратно поголеному обличчі, з цікавістю потягнувся через стіл до зерна (Д. Бедзіш, Дніпро... 1951, 6);
//  у знач. прикм. Коли він наблизився, імператор і його супутники побачили, що на поголеній голові цього чоловіка сивіє пасмо волосся, спадаючи до вуха (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 610).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 718.

Коментарі (0)