в означеннях
Тлумачення, значення слова «погорджувати»:

ПОГОРДЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОГОРДЖАТИ, аю, аєш, недок., ПОГОРДИТИ, джу, диш, док.

1. Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. Він не тільки ненавидів покійного татка, але й погорджує ним, доказом чого є те, що гидує носити одяг покійного (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 368); Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 44); — Погордив мною! Волів іншу. Видко, що я вже нічого варт! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 431); [Марко:] Нарешті дочекався.. Вітатися з вами? Не погордите? (Мирослав Ірчан, I, 1958, 134);
//  Нехтувати чим-небудь, вважати не вартим уваги. Бабуня лишила дітям окремо «пам'ятки».. Вони висміяли все це, зрозумівши раз, що їх мати погорджує тими речами (Ольга Кобилянська, I, 1956, 143); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (Іван Франко, VI, 1951, 212).

2. тільки недок., рідко. Те саме, що гордитися 1. Погорджувати своїм прізвищем.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 720.

Коментарі (0)