ПОГОСТЮВА́ТИ, юю, юєш, док. Гостювати якийсь час. Літом року 1843 поїхав він [Т. Шевченко] на свою рідну Україну погостювати у знайомих та приятелів (Панас Мирний, V, 1955, 312); Погостює [Павло] трохи в батьків, але не затримається довше (Андрій Головко, II, 1957, 409); * Образно. Вістка про Марину облітала увесь город.. Носилася по улицях і по базарах, погостювала у панських будинках (Панас Мирний, III, 1954, 232).