в означеннях
Тлумачення, значення слова «пограбований»:

ПОГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пограбувати. — Позносили ми крам, пограбований з пароплава (Юрій Яновський, II, 1958, 152); Мирний показав картини стихійного селянського руху після реформи. Пограбовані реформою, селяни протестують (Українська література, 9 клас, 1957, 55);
//  у знач. прикм. У пограбованому залі не було ні картин, ні статуй, ні коштовних старовинних люстр (Олександр Довженко, I, 1958, 333); Він засунув руку в одно таке гніздо і набрав яєчок під пронизливий писк пограбованих пташок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 115); — Недавно в шпиталі я прочитав «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Тяжка книга про село. «Море темної простоти», — так написано там про змучених, пограбованих трудівників (Михайло Стельмах, II, 1962, 177);
//  у знач. ім. пограбовані, них, мн. (одн. пограбований, ного, чол.; пограбована, ної, жін.) Люди, яких пограбували. На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які.. очищали кишені роззяв. Тут і там чути було крики пограбованих (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 42);
//  у знач. ім. пограбоване, ного, сер. Те, що пограбували. [Денис:] Чув, що тепер роблять з іванівцями, котрі розорили та попалили економію свого пана? Всіх перетрусили, позабирали не тільки пограбоване, а і власне (Марко Кропивницький, IV, 1959, 48); Звернувся [ротмістр] до натовпу й наказав розходитись по домах.. І зразу ж у економію все пограбоване щоб знесли назад (Андрій Головко, II, 1957, 359);
//  пограбовано, безос. присудк. сл. Рознеслась чутка.., що всі каси пограбовано (Петро Колесник, Терен.., 1959, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 722.

Коментарі (0)