Словник української мови

ПОГРЕБТИ 1 див. погребати.

ПОГРЕБТИ 2, бу, беш; мин. ч. погріб, гребла, ло; док.

1. перех. і неперех. Гребти якийсь пас.

2. перех. і без додатка. Зібрати що-небудь у купу граблями, лопатою і т. ін.; закінчити гребти (у 3 знач.).