в означеннях
Тлумачення, значення слова «погріти»:

ПОГРІТИ, ію, ієш, док., перех.

1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад... Верталася, щоби погріти покинутого братця... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Банько в них бодай трохи ноги погрів (Михайло Стельмах, I, 1962, 207);  * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Панас Мирний, II, 1954, 101).
Погріти руки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 11).

2. розм. Те саме, що побити 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 724.

Коментарі (0)