в означеннях
Тлумачення, значення слова «погром»:

ПОГРО́М, у, чол.

1. Розорення, спустошення якої-небудь країни, території і т. ін.; розгром. Археологічні розкопки в Києві свідчать про героїчну боротьбу населення з татарами і про страшний погром у місті (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 577); Я — син Країни Рад.. Стократ милішою вона для серця стала, Грудьми стрічаючи руїну і погром (Максим Рильський, II, 1960, 187).

2. Розгардіяш, безладдя. Заходимо, а там цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються, біля дверей два здоровенні вузлища лежать (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 168).

3. Реакційно-шовілістичний виступ, що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна. Переказували [люди] одні другим про якихсь непевних, чужих людей, що з'явились недавно в містечку, про чорносотенних панків, які були б раді погромові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 174); — В Проскурові він набув широкої ..слави, як організатор єврейського погрому... (Остап Вишня, I, 1956, 272).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 725.

Коментарі (0)